Інший приклад використання можна знайти в двигуні Ванкеля: ротор цього двигуна виконаний у вигляді трикутника Рело . Він обертається всередині камери, поверхня якої виконана по епітрохоїді. Вал ротора жорстко з’єднаний з 
зубчастим колесом, яке зчеплене з нерухомою шестернею. Такий тригранний ротор обкочується навколо шестерні, весь час торкаючись вершинами внутрішніх стінок двигуна і утворюючи три області змінного об’єму, кожна з яких по черзі є камерою згоряння . Завдяки цьому двигун виконує три повних робочих цикли за один оберт. Двигун Ванкеля дозволяє здійснити чотиритактний термодинамічний цикл без застосування механізму газорозподілу. Сумішоутворення, запалювання, змащення, охолодження і запуск у ньому принципово такі самі, як у звичайних поршневих двигунах внутрішнього згоряння . Двигуни Ванкеля в 2-3 рази менші за масою і розмірами, ніж звичайні поршневі двигуни внутрішнього згоряння аналогічної потужності . Також вони дозволяють отримати крутний момент без використання колінчастого вала та шатунів .
Трикутник Рьоло 